Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
До уваги платників податків!
До уваги платників податків!

Поділитися новиною:

До уваги платників податків!

Південне управління Головного управління ДФС у Харківській області інформує!

Чи застосовуються фінансові санкції та які у разі несвоєчасної або не повної сплати єдиного внеску?

        ГУ ДФС у Харківській області інформує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Основним документом, який регулює єдиний внесок, є Закон України від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464). Відповідно до норм Закону № 2464 у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції. Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та не сплачені у строки встановлені законодавством є недоїмкою (боргом). У разі несвоєчасної сплати або сплати не в повному обсязі єдиного внеску, до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску. Окрім того, на суму боргу нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.

           Слід зазначити, що нараховані та несвоєчасно сплачені суми боргу по єдиному внеску не підлягають ні розстроченню, ні списанню за терміном давності.

 

До уваги сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку четвертої групи

          Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що платниками єдиного податку четвертої групи є, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (підпункт 4 пункту 291.4 статті 231 Податкового кодексу України).

          Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, сільськогосподарські товаровиробники повинні подати до 20 лютого поточного року:

-           загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ)), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

-           звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

-           розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

-           відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

            Сільськогосподарські товаровиробники, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, повинні подати та подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або боргів, які передані йому як правонаступнику (підпункт 298.8.2 пункту 298.8 статті 298 Кодексу).

            Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік і починається він з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (стаття 294 Кодексу).

            Попереднім податковим (звітним) роком для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року, а для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються - період з початку року до їх фактичного припинення.

            Таким чином, для набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарським товаровиробникам необхідно дотримуватись певних умов, а саме: мати у наявності земельні ділянки відповідного призначення; частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік не повинна бути меншою 75 відсотків; подати до контролюючих органів загальну та звітні декларації з додатками.

           Суб'єкти господарювання, які не дотримались хоча б однієї із зазначених умов, не можуть обрати спрощену систему оподаткування.

             Поряд з цим згідно з п. 291.5-1 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

-           суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

-           суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

-           суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

 

Новий показник розрахунку коригування

        Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу, що оновленим Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 із змінами у розділі «Б» розрахунку коригування (далі – РК) передбачено новий показник «група коригування», який вказується у графі 2.2 розділу «Б» РК.

        В усіх рядках РК, пов’язаних з коригуванням одного рядка податкової накладної (рядок, в якому зі знаком «–» зазначено відповідні показники податкової накладної, що коригується, та за наявності новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками, що його замінює(ють)), у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування. Одночасно усім таким рядкам присвоюється один номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 розділу «Б» РК «№ з/п групи коригування».

        Кількість груп коригування у РК обмежується лише кількістю рядків у розділі «Б» РК, призначених для заповнення відповідних показників (загальна кількість рядків у розділі «Б» РК не може перевищувати 9999).

         У РК одночасно може бути зазначено кілька різних причин коригування (наприклад, одночасна зміна кількості одного товару, повернення другого товару та перегляд ціни на третій товар тощо) у межах першого типу причин коригування (коди причин 101 – 104).

        У такому випадку в одному РК кожній наступній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер, у тому числі і у випадках, коли причини коригування співпадають (наприклад, змінюється кількість двох різних товарів).

 

Пільги з земельного податку не звільняють від подання декларації

         Головне управління  ДФС у Харківській області нагадує, що платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

         Податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі (п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу).

Категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку визначені статтею 282 ПКУ, а види земельних ділянок, що не підлягають оподаткуванню, передбачені ст. 283 ПКУ.

           При цьому, нормами Податкового кодексу не передбачено звільнення від обов’язку подання податкової декларації за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

         Отже, підприємства, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

         Нагадуємо, що юридичні особи - платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають фіскальному органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

           Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

 

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2019 році

           Обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів: 

- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (ст. 177 Кодексу);

- від провадження незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу);

- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 Кодексу);

- у вигляді інвестиційного прибутку (п. 170.2 Кодексу);

- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (п.п. 168.2.1 Кодексу);

- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 Кодексу);

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (п.п. 164.2.5, п.п. 170.1.5);

- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що підлягають оподаткуванню (п. 174.3 Кодексу);

- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 - 173 Кодексу (п.п. 164.2.4 Кодексу);

- від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п. 165.1.24 Кодексу);

- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24);

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 Кодексу).

- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу (п.п. 164.2.7);

- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);

- при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 Кодексу)

 

До 20 лютого сільськогосподарські виробники мають підтвердити свій статус платника єдиного податку

         Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники до 20 лютого поточного року подають документи, перелік яких визначено у п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України. Про це  інформують в Головному управлінні ДФС у Харківській області.

          Серед документів визначено:

-загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ);

-звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;

-розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772);

-   відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

       Також в ГУ ДФС звертають увагу, неподання повного пакету податкової звітності з обов’язковими додатками до контролюючих органів за місцем основного обліку та за місцезнаходженням земельних ділянок, або розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи у попередньому році менший, ніж 75 відс. - є  підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи.

 

Плата за землю: чи передбачені пільги?

           Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ.

         Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

         Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

         Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 ПКУ).

        Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).

Згідно з пунктом 287.1 статті 281 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

        Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня, які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку (пункт 287.2 статті 287, пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

        Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПКУ).

        Водночас, у пункті 281.1 статті 281 ПКУ визначено пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб, а саме не сплачують земельний податок:

-          інваліди першої і другої групи,

-          фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років,

-           пенсіонери (за віком),

-          ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",

-           фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

        Згідно з пунктом 281.2 статті 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме, для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

 

Нерухомість у вигляді спадщини чи дарунка від близьких  родичів не оподатковується

        Якщо у 2018 році фізична особа отримала у спадщину від батька чи від бабусі нерухоме майно, то дохід у вигляді вартості цього майна не оподатковується.
        Тобто об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
         Аналогічний порядок оподаткування при отриманні майна у дарунок від членів сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення. Разом з тим, слід зазначити, що для застосування зазначеного порядку оподаткування між обдарованим та дарувальником повинен бути укладений договір відповідно до норм Цивільного кодексу України.
         У такому випадку подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – річна податкова декларація) не потрібно, але за відсутності інших підстав, коли подання декларації є обов’язковим. Наприклад, платник податку отримав доходи від продажу корпоративних прав підприємства та отримав у спадщину нерухоме майно, то в такому випадку річну податкову декларацію необхідно подати.
         Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 р. IV Податкового кодексу України.

Web-адреса: novovodolaga-rda.gov.ua/news/id/853 | Переглядів: 33Дата публікації: 14:23 19.02.2019
Версія для слабо- зорих