Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
До у ваги платників податків!
До у ваги платників податків!

Поділитися новиною:

До у ваги платників податків!

Південне управління Головного управління ДПС у Харківській області інформує!

Увага громадянам! Майнові податки слід сплатити до 01 вересня

Головне управління ДПС у Харківській області акцентує увагу громадян на необхідності сплати до 01 вересня 2020 року майнових податків:

- плату за землю; 

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- транспортний податок.

При цьому, обчислення сум майнових податків здійснюється контролюючими органами, які надсилають  платникам податків податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податків та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування, у порядку, визначеному статтею 42 Податкового Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкові зобов'язання  за звітний рік  сплачуються фізичними особами  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266, п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267, п.286.5 ст.286 ПКУ)

Звертаємо увагу, що фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) права на застосування пільги зі сплати податку;

в) розміру ставок податку;

г) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Програмні РРО: реєстрація, перереєстрація, скасування реєстрації

       Реєстрація (перереєстрація, скасування реєстрації) ПРРО здійснюється у такому порядку.

      Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку СГ повідомляє контролюючий орган шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП.

      Після установки програмного рішення (у тому числі безкоштовного) на відповідний пристрій ПРРО підлягає реєстрації відповідно до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, який набрав чинності  01 серпня 2020 року.

      Для реєстрації ПРРО складається заява за формою № 1-ПРРО (форма J/F 1316602). Заява в електронній формі подається на фіскальний сервер засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка заяви, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.

      При реєстрації кожному ПРРО автоматично формується і присвоюється фіскальний номер, який є унікальним числовим порядковим номером реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, не змінюється при перереєстрації ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

      Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

      Також для роботи ПРРО необхідно надати дані сертифікатів електронних підписів і/або печаток. Такі дані вносяться до Реєстру на підставі поданого суб'єктами господарювання в електронній формі Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) (форма J/F 1391801) із зазначенням ідентифікатора ключа.

       Суб'єкти господарювання повинні застосовувати тільки переведені у фіскальний режим роботи ПРРО.

       Для переведення ПРРО в фіскальний режим роботи проводиться відкриття робочої зміни на такому ПРРО шляхом формування та направлення на фіскальний сервер Повідомлення про відкриття змін ПРРО (форма J/F 1316801) в електронному вигляді. Таке повідомлення реєструється фіскальним сервером шляхом присвоєння йому номера, який є номером зміни, ця інформація надходить заявнику у квитанції .

      На одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. При цьому дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.

     Для закриття робочої зміни формується фіскальний звітний чек/ фіскальний звіт за таку зміну і направляється на реєстрацію на фіскальний сервер. Протягом однієї зміни може бути сформований один фіскальний звітний чек/фіскальний звіт.

     Протягом робочої зміни ПРРО працює в режимі онлайн-обміну даними з фіскальним сервером і в цьому режимі забезпечує одноразове занесення на фіскальний сервер даних щодо кожної окремої розрахункової операції, виконаної в готівковій та / або в безготівковій формі.

      На період відсутності зв’язку між фіскальним сервером і ПРРО розрахункові операції проводяться в режимі офлайн, що може тривати 36 годин поспіль.

      У такому випадку фіскальні номери розрахунковому документу присвоюють ПРРО. Ці фіскальні номери надаються кожному ПРРО під час реєстрації із діапазону фіскальних номерів, що сформовані фіскальним сервером. Автоматично надається 2000 номерів. Така кількість може бути збільшена у разі, якщо суб’єкт господарювання у реєстраційній заяві проставив відповідну позначку.

     Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів не більше 168 годин протягом місяця.

     За бажанням на період відсутності зв’язку суб’єкт господарювання може застосовувати класичний РРО, який реєструється та застосовується у встановленому порядку.

    При обміні валюти режим офлайн не застосовується!

   Актуальні запитання-відповіді, пов’язані із запровадженням програмних РРО, розміщені на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/aktualni-zapitannya-vidpovidi/

Скористатись правом на отримання податкової знижки у частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом можливо по 31.12.2020

     Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

     При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

      Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

      Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

      Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

- об’єкт житлової іпотеки придбавається;

- збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

      У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

      Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Зміни до Податкового кодексу України, що стосуються стягнення заборгованості та погашення податкового боргу

         ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників податків на зміни до Податкового кодексу України, що стосуються стягнення заборгованості та погашення податкового боргу, внесені Законом України від 16.01.2020  № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі – Закон), а саме:

встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному ПК України.

Підрозділ 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п.11, згідно якого, стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59 (податкова вимога), 60 (відкликання податкової вимоги)  глави 4, статтями 87 - 101 глави 9 розділу II цього Кодексу - тобто в загальному порядку погашення податкового боргу платника податків визначеному ПК України.

- скорочено строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

- доповнено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави.

Відповідно до п.93.1 ст.93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави,  зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

- скорочено з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.12 ст.95 ПК України платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.

Платникам єдиного податку

Звертаємо увагу платників єдиного податку, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Норми встановлені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ). У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ). При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1  ст. 298 ПКУ.

Відповідальність платників податків

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених законодавством, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі - 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.

Відповідні зміни до ст. 117 ПКУ внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

До уваги комунальних некомерційних підприємств неприбуткових організацій

ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що у листі від 21.07.2020 № 1103/4 Міністерство фінансів України роз’яснило питання правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових організацій комунальних некомерційних підприємств закладів охорони здоров’я у разі отримання та розподілу орендної плати за оренду майна таких підприємств, закріплених за ними на праві оперативного управління.

Так, відповідно до підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) неприбуткові підприємства, установи та організації ‒ це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

Пунктом 133.4 статті 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Щодо Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, то його встановлює Кабінет Міністрів України (підпункт 133.4.5 пункт 133.4 статті 133 Кодексу).

Слід зазначити, що такий Порядок встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 N 440. Відповідно до пункту 3 цього Порядку визначено, що створення і ведення Реєстру здійснюється Державною податковою службою.

Слід зазначити, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу).

Тож обов'язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства в статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Отже, спрямування комунальним некомерційним підприємством частини надходжень за оренду майна, закріпленого за ним на праві господарського відання або оперативного управління, до відповідних місцевих бюджетів або органів місцевого самоврядування ‒ засновників таких підприємств, є розподілом отриманих доходів.

Закон № 466-ІХ: зміни щодо повернення помилково сплачених коштів

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466), було внесено зміни, зокрема до статті 43 ПКУ (далі - ПКУ) в частині порядку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п.43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

-на поточний рахунок платника податків в установі банку;

-на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

-повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п.43.4 ст. 43 ПКУ).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200.5 прим1 ст. 200 прим 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п.43.4 прим1 ст.43 ПКУ).

Також, Законом № 466 п.43.4 прим 1 ст. 43 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого повернення у випадках, визначених законодавством, сум ПДВ, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.3 прим 1 ст. 200 прим 1 ПКУ на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

Послуги, пов’язані з рухомим майном, підлягають оподаткуванню ПДВ, але є нюанси

Підпунктом «б» пункту 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі — ПК) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Слід наголосити, що від правильного визначення місця постачання послуг залежить, чи є операція з постачання певної послуги об’єктом оподаткування та чи виникає податкове зобов’язання з ПДВ. Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПК.

Згідно з підпунктом 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПК місцем постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, є місце фактичного постачання таких послуг, а саме:

а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном.

Таким чином, якщо платник ПДВ постачає послуги, пов’язані з рухомим майном, на митній території України, то такі послуги оподатковують ПДВ на загальних підставах за основною ставкою. А у разі постачання даних послуг за межами митної території України – такі послуги не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Закон України № 466: оновлено вимоги щодо підтвердження звітності

ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, Законом № 466 зміни до ст. 44 ПКУ у частині вимог до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, уточнено терміни, протягом яких платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1 095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як  1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Крім того, з метою унеможливлення використання несумлінними платниками податків механізму втрати документів (у тому числі повторної) для уникнення перевірок до п. 44.5 ст. 44 ПКУ внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів надавати до відповідного контролюючого органу разом з повідомленням про таку втрату також оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

При цьому у разі надання платником податків вищенаведеного повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів, строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).

У разі не відновлення платником документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, у разі повторної втрати чи пошкодження документів контролюючий орган має можливість проводити перевірку та здійснювати оцінку повноти нарахування і сплати податків дотримання вимог іншого законодавства, виходячи з наявних на час перевірки документів.

З урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачена можливість контролюючого органу самостійно визначати суму не лише грошових зобов’язань, а також інших зобов’язань, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 54.3 ст. 54 ПКУ).

З метою приведення у відповідність до інших норм ПКУ, змінені також строки сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки – з 10 календарних на 10 робочих днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ст. 57 ПКУ).

Електронний кабінет – це зручно!

 ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що значно спрощує та покращує спілкування платників податків з податковими органами використання Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету платники податків можуть здійснити за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний портал ДПС (tax.gov.ua).

У приватній частині Електронного кабінету платнику надано можливість:

- відправити до будь-якого контролюючого органу листа в електронному вигляді (меню «Листування з ДПС»);

- доступу до особистої інформації, зокрема реєстраційних та облікових даних (меню «Облікові дані»), даних інтегрованих карток (меню «Стан розрахунків з бюджетом»), переліку отриманих документів та поданої звітності платника податків (меню «Вхідні/вихідні документи»);

- переглянути стан розрахунків з бюджетом (меню «Стан розрахунків з бюджетом»);

- отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС, надіславши запит на його отримання;

- отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

- надіслати запити на отримання інформації, заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримати витяги з реєстрів;

- створювати та надсилати електронні документи: податкової та статистичної звітності, звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- скористатися іншими електронними сервісами та отримати корисну інформацію.

Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливість:

- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

- доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

- подання декларації про майновий стан і доходи;

- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Удосконалено функціонування електронного кабінету

з 08.08.2020 набув чинності  Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців».

Законом розширюється функціонал електронного кабінету, спрощується ведення обліку для фізичних осіб, вносяться зміни до окремих норм Податкового кодексу України щодо адміністрування податків.

Так, скасовано договір про визнання електронних документів для реєстрації в електронному кабінеті платника податків та передбачено, що в кабінеті відображатимуться податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючими органами. Також запроваджена можливість зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися електронним кабінетом.

Для фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, законом передбачена можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через електронний кабінет.

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначається Міністерством фінансів.

 

Web-адреса: novovodolaga-rda.gov.ua/news/id/2560 | Переглядів: 183Дата публікації: 16:07 01.09.2020