Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
До уваги платників податків!
До уваги платників податків!

Поділитися новиною:

До уваги платників податків!

Південне управління Головного управління ДПС у Харківській області інформує!

Термін для списання боргу з єдиного внеску – 90 днів або треба встигнути до 31 серпня включно

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що 2 червня 2020 року опублікований Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13 травня 2020 року № 592-IX. Документ набирає чинності з 1 січня 2021 року.

Проте окремі норми цього Закону вступили у дію з 3  червня 2020 року. Це важливо для недіючих підприємців на загальній системі оподаткування та самозайнятих осіб. Адже нововведення стосуються списання сум недоїмки з єдиного внеску, штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки певним категоріям за період з 1 січня 2017 року на підставі заяви такого платника.

Отже, із 3 червня 2020 року діють норми щодо списання суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску з числа фізичних осіб - підприємців (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом № 592 (03.06.2020), а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб. 

 

До уваги платників податків! Податок на нерухомість для фізичних осіб: хто сплачує та за якими ставками

         У 2020 році фізичні особи - власники нерухомості сплачують податок за звітний 2019 рік.

          Платниками податку є фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (ст.266 Податкового кодексу України).

          База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).  

          Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2019 році – 4173 грн), за 1 квадратний метр бази оподаткування.

           Крім того, фізичним особам – власникам житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), необхідно додатково сплатити 25000 гривень на рік за кожен із вказаних об’єктів житлової нерухомості (його частку).

          Податковим законодавством передбачені пільги для громадян - власників нерухомості, зокрема, загальна площа об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

          Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Пільги  з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

          Обчислення суми податку з об‘єктів нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється органами податкової служби за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. До 1 липня 2020 року платникам направляються (вручаються) податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку із зазначенням відповідних платіжних реквізитів.

          Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до органів податкової служби для звірки даних.

           Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до органів податкової служби для проведення звірки за місцем реєстрації.

Новації застосування РРО/ПРРО

      Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), з врахуванням змін, внесених Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня         2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
         Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), який, відповідно до Закону України від                     17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), відповідно до яких, зокрема, викладено в новій редакції ст.ст. 3 та 9 Закону № 265.
         Згідно з преамбулою Закону № 265 (у редакції Закону № 128) Закон              № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – програмний РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається. 
           Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
         Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону № 129) РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
         Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 129) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
         З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
-  реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-  реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;
-діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Закон України № 592: про порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску

       Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що пунктом 5 розділу I Закону Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – № 592) внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).

       Так, згідно з п. 5 розділу I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 915.

       Відповідно до п. 9 15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 03 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 03 червня 2020 року:

а) платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

       Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

       У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому     Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11    ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

      Так, згідно з п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом   № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі        10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

      Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

      Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

      Норми набрали чинності 03.06.2020.

Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

       Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

       Наразі повідомлення – рішення про суму нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надіслані усім власникам «понаднормових» квадратних метрів житлової площі.

      Якщо повідомлення – рішення з якихось причин не надійшло або в повідомленні-рішенні виявлено розбіжності платнику податку необхідно звернутися до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів та розміру площі нерухомості, що перебувають у їх власності.

     Звертаємо увагу, що оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов'язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов'язання, зазначену в отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

      Поряд з цим, на суму податкового зобов'язання, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.

      Для зручності платників ДПС запроваджено низку електронних сервісів, зокрема щодо можливості сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки скориставшись Електронним кабінетом платника при наявності електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), який можна отримати у будь-якого      Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. За допомогою Електронного кабінету платники податків – фізичні особи мають можливість перегляду даних, зокрема, щодо:

 - об’єктів оподаткування;

 - сформованих податкових повідомлень-рішень та необхідних платіжних реквізитів для сплати податку;

 - розрахунків сум податкових зобов’язань за такими податками;

 - стану розрахунків з бюджетом.

  Реквізити  рахунків для сплати податків, зборів, платежів можна переглянути:

- у приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.

Закон України № 786: з 01.01.2021 для ФОП – платників єдиного податку запроваджується довільна форма ведення обліку діяльності

       Відповідно до Закону України від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» з 01.01.2021 скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОП будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме:

- ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;

- ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, до 31.12.2020 згідно з вимогами ПКУ ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат.

      Нагадуємо, що Книги обліку доходів/доходів та витрат, які ведуть ФОП необхідно зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

     Також звертаємо увагу, що відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Такі первинні документи зберігають не менше 1 095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

 

Програмні РРО: реєстрація, перереєстрація, скасування реєстрації

       Реєстрація (перереєстрація, скасування реєстрації) ПРРО здійснюється у такому порядку.

      Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку СГ повідомляє контролюючий орган шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП.

       Після установки програмного рішення (у тому числі безкоштовного) на відповідний пристрій ПРРО підлягає реєстрації відповідно до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, який набрав чинності  01 серпня 2020 року.

       Для реєстрації ПРРО складається заява за формою № 1-ПРРО (форма J/F 1316602). Заява в електронній формі подається на фіскальний сервер засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка заяви, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.

При реєстрації кожному ПРРО автоматично формується і присвоюється фіскальний номер, який є унікальним числовим порядковим номером реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, не змінюється при перереєстрації ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

       Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

       Також для роботи ПРРО необхідно надати дані сертифікатів електронних підписів і/або печаток. Такі дані вносяться до Реєстру на підставі поданого суб'єктами господарювання в електронній формі Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) (форма J/F 1391801) із зазначенням ідентифікатора ключа.

      Суб'єкти господарювання повинні застосовувати тільки переведені у фіскальний режим роботи ПРРО.

      Для переведення ПРРО в фіскальний режим роботи проводиться відкриття робочої зміни на такому ПРРО шляхом формування та направлення на фіскальний сервер        Повідомлення про відкриття змін ПРРО (форма J/F 1316801) в електронному вигляді. Таке повідомлення реєструється фіскальним сервером шляхом присвоєння йому номера, який є номером зміни, ця інформація надходить заявнику у квитанції .

      На одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. При цьому дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.

       Для закриття робочої зміни формується фіскальний звітний чек/ фіскальний звіт за таку зміну і направляється на реєстрацію на фіскальний сервер. Протягом однієї зміни може бути сформований один фіскальний звітний чек/фіскальний звіт.

      Протягом робочої зміни ПРРО працює в режимі онлайн-обміну даними з фіскальним сервером і в цьому режимі забезпечує одноразове занесення на фіскальний сервер даних щодо кожної окремої розрахункової операції, виконаної в готівковій та / або в безготівковій формі.

      На період відсутності зв’язку між фіскальним сервером і ПРРО розрахункові операції проводяться в режимі офлайн, що може тривати 36 годин поспіль.

      У такому випадку фіскальні номери розрахунковому документу присвоюють ПРРО. Ці фіскальні номери надаються кожному ПРРО під час реєстрації із діапазону фіскальних номерів, що сформовані фіскальним сервером. Автоматично надається 2000 номерів. Така кількість може бути збільшена у разі, якщо суб’єкт господарювання у реєстраційній заяві проставив відповідну позначку.

     Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів не більше 168 годин протягом місяця.

      За бажанням на період відсутності зв’язку суб’єкт господарювання може застосовувати класичний РРО, який реєструється та застосовується у встановленому порядку.

       При обміні валюти режим офлайн не застосовується!

       Актуальні запитання-відповіді, пов’язані із запровадженням програмних РРО, розміщені на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО» за посиланням:https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/aktualni-zapitannya-vidpovidi/

 

Для ФОП-платників єдиного податку: застосування РРО/ПРРО

       Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що  фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів:

     до 01 січня 2021 року у разі:

   -  перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;

  -   здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення;    

     з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року у разі:

  -   перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.; 

- реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
-     реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-     реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;    

-     реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;    

 -    роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
 -    здійснення діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
-     здійснення діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;
-    здійснення діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);  

-     реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

        З 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО застосовують усі фізичні особи – підприємці, крім ФОП  – платників єдиного податку першої групи.

       Звертаємо увагу, що у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі: при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором, тощо, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовується.

       Якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО та/або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

      У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

 

Закон №466: новації у сфері погашення боргу платників

       Законом України від 16.01.2020  №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо  вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ), які сприятимуть  забезпеченню надходжень до бюджету несплачених своєчасно платежів.

Що нового?

- скорочується строк, що надається для самостійного погашення платником податків суми  податкового боргу з 60 до 30 календарних днів з дня  надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;

- доповнюються підстави звільнення майна платника податків-боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючими органами підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання  платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;

- скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має родатковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;

- стягнення заборгованості з частини чистого прибутку  (доходу) державних  унітарних підприємств та їх об’єднань буде здійснюватись у порядку, визначеному ст..59-60 та 87-101 ПКУ;

- передбачається щоденне (замість помісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

 

Хто звільняється від сплати земельного податку?

        Від сплати земельного податку звільняються: особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

        Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, зазначених вище, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, у селищах – не більш як 0,15 гектара, у містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

      Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

       Більш детально з цим роз’ясненням можна ознайомитися на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання 111.04.

 

Про обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги зі сплати земельного податку громадяни повідомляють письмовою заявою довільної форми

       Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що  облік фізичних осіб – платників плати за землю і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня, а до 01 липня  поточного року податкові повідомлення-рішення про сплату податку надсилаються (вручаються) платникам. 

       Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому Податковим кодексом. При цьому податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (п. 30.4 ст. 30 ПКУ).
       Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п.281.1 ст.281 ПКУ. При цьому звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п.281.2 ст.281 ПКУ.

     Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право .

      Якщо фізична особа, яка має право на пільгу, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

      Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
      Якщо фізична особа, яка на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяву про застосування пільги подає після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
      Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.     Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
      Отже, пільга по земельному податку почне застосовуватися з наступного податкового (звітного) року, якщо фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подала контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком) тощо) невчасно:
 - після 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька;
 - після завершення 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.

 

Закон №466: що змінилося для спрощенців?

       Законом України від 16.01.2020  №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо  вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Збільшено час для подання платниками єдиного податку третьої групи заяви про зміну ставки єдиного податку з 5% на 3% - за 10 днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка, замість 15 днів.

     У разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму 1020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, можливе анулювання реєстрації платником єдиного податку в останній день другого із двох послідовних кварталів.

       Обмежено поширення  пільги із земельного податку для платників І-ІІІ груп при наданні  ними нерухомого майна в оренду - з  01липня 2020 року у платників єдиного податку першої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах за всю земельну ділянку.

      Відповідні зміни внесені до  п.п.297.1.4  п. 297.1 ст. 297  ПКУ, згідно з якими платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з 01 липня 2020 року з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

 

Які податки не платять юридичні особи-платники єдиного податку третьої групи

     Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи-платники єдиного податку третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ;

- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

     Поряд з цим, абзацом другим п. п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

    Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

      При ввезенні товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

      Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента при нарахуванні (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

 

Як застосовуватимуть особливий податковий період виробники сільгосппродукції

        ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що 23 травня 2020 набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше.

      Цим Законом, зокрема, внесено зміни до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 Податкового кодексу та усунуто колізію щодо посилання на неіснуючу статтю 209 ПКУ щодо визначення сільськогосподарської продукції, як критерію для застосування особливого податкового (звітного) періоду виробниками такої продукції (з 01 липня минулого року до 30 червня наступного року).

       Так, визначення сільськогосподарської продукції, наведене у підпункті 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. Зокрема, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

      Відтак виробники сільськогосподарської продукції, що підпадають під ці критерії, подають Декларацію за звітний період – півріччя 2020 року та надалі зможуть застосовувати особливий річний період, який починається з 01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.

 

Web-адреса: novovodolaga-rda.gov.ua/news/id/2544 | Переглядів: 57Дата публікації: 13:32 25.08.2020