Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
До уваги платників податків!
До уваги платників податків!

Поділитися новиною:

До уваги платників податків!

Південне управління Головного управління ДПС у Харківській області інформує!

Договір купівлі-продажу нерухомого майна між юрсобою та фізособою: хто сплачує до бюджету ПДФО

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого (рухомого) майна податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого, рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, то така особа є податковим агентом платника ПДФО щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розділом IV ПКУ функції податкового агента (п. 172.7 ст. 172 та п. 173.3 ст. 173 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі укладання юридичною особою з фізичною особою договору купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна, юридична особа, як податковий агент, зобов’язана здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих фізичною особою від продажу (обміну) такого майна.

 

Перелік витрат ФОП на загальній системі оподаткування розширено

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ внесено зміни до порядку оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців.

Так, перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4.3 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Крім того, згідно з п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

При цьому амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
 витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

проведення поточного ремонту;

ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби:

 земельні ділянки;

об’єкти житлової нерухомості;

легкові автомобілі.

 

Зміни до Податкового кодексу щодо нових податкових різниць

Зокрема, з 23 травня 2020 року пункт 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу доповнено новою різницею (підпункт 140.4.3), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Податкового кодексу (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).

Слід зазначити, що до внесення змін до Декларації рекомендуємо відображати нову різницю, визначену підпунктом 140.4.3 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу, у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

Також, з 23 травня 2020 року пункт 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу доповнено новою різницею (підпункт 140.4.5), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується платником податку правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

приєднання, злиття, перетворення у періоді затвердження передавального акта;

поділу, виділу у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Платники-правонаступники до внесення змін до Декларації можуть відобразити суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації.

Законом № 466 внесено зміни до підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу, відповідно до яких фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Ці зміни набули чинності 23 травня 2020 року.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

Законом № 466 пункт 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу доповнено новим підпунктом 140.5.15, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Ці зміни набули чинності 23 травня 2020 року.

Слід зазначити, що до внесення змін до Декларації рекомендуємо відображати нову різницю, визначену підпунктом 140.5.15 Податкового кодексу, у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

 

Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від продажу легкових автомобілів

Дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля чи мотоцикла, мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, другого об’єкта підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, а третього й наступних легкових авто – за ставкою 18 відсотків. Про це нагадали в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля чи мотоцикла, мопеда є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.  

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа зобов'язана виконати всі функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 ПКУ з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

У разі продажу (обміну) об'єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.

При продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів. Якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Звертаємо увагу, що дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою 18 відсотків.

 

Нововведення Закону №466: оподаткування спрощеної та загальної системи оподаткування

Головне управління ДПС у Харківській області інформує щодо змін, внесених до Податкового кодексу України, запроваджених Законом України від 16 січня 20020 року №446-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» щодо оподаткування на спрощеній та загальній системах оподаткування. Так, відповідно до Закону №466-IX:

– виключено вантажні авто з об'єктів, які не підлягають амортизації фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування;

– зменшено з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% + 20% ПДВ;

– обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;

– визначено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень.

 

Фізичні особи – пенсіонери за віком мають право на пільгу зі сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до норм  Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються інваліди I та ІІ групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери за віком, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачено для відповідної категорій фізичних осіб п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше 2 га;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше 0,25 га, у селищах – не більше 0,15 га, у містах – не більше 0,10 га;

для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;

для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара.

Законом України від 9 липня 2003 року №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) визначено, що пенсіонер – особа, яка відповідно до Закону №1058 отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію у разі смерті цієї особи у випадках, передбачених Законом №1058.

Відповідно до Закону №1058 призначається пенсія за віком, пенсія по інвалідності або пенсія у зв’язку з втратою годувальника (ч.І ст.9 Закону №1058). Законом №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення 60 річного віку право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку зазначеного в абз.ІІ ст.26 Закону №1058. Крім того, Законом України від 5 листопада
 1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» визначено фізичних осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, фізичні особи - пенсіонери мають право на пільгу щодо сплати земельного податку, якщо вони є пенсіонерами за віком. При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення за віком).

 

До уваги платників ПДВ: особливості заповнення податкових накладних у відповідності з оновленим УКТ ЗЕД

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що з 03.07.2020 набрав чинностіЗакон України від 04.06.2020 № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон №674).

Митний тариф України містить перелік ставок загальнодержавного податку – ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ст.1 Закону № 674).

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), затверджені Законом № 674, застосовуються з 03.07.2020.

Для зручності використання платниками податків УКТ ЗЕД (версії 2017 року) Державна митна служба України наказом від 01.07.2020 № 234 затвердила Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року, які є довідковим матеріалом.

Правила складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V  Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у п.201.1 ст. 201 ПКУ. Одним із таких обов’язкових реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД (пп. «і» п. 201.1 ст.201 ПКУ).

Особливості складання податкової накладної

Починаючи з 03.07.2020, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України, графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 02.07.2020 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, з 03.07.2020, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року);

- у разі здійснення операції а постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 02.07.2020 (включно), так і починаючиз 03.07.2020а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

в одному - код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року),  придбаного/ввезеного до 02.07.2020 (включно);

в другому - код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного/ввезеного, починаючи з 03.07.2020.

Особливості складання розрахунку коригування до податкової накладної

Якщо, починаючи з 03.07.2020, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.

 

Щодо необхідності своєчасної сплати та погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Другого червня 2020 року офіційно опублікований Закон України "Про внесення змін до Закону України " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо усунення дискримінації за колом платників" від 13.05.2020 року № 592-IX. Він набирає чинності з 01.01.2021 року окрім п.5 розділу І цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Законом передбачено списання суми недоїмки, нараховані платникам ЄСВ з числа фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01.01.2017 р., а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб та за умови подання протягом 90 календарних днів:

- ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) держреєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяву про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітність з ЄСВ за 2017-2020 рр., якщо вона не була подана раніше;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, - до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника ЄСВ та звітність з ЄСВ за період 2017-2020р.., якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проведе камеральну перевірку, за результатами якої прийме рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

Податковий орган може відмовити списувати суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності цим Законом;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті;

3) платник податків подав заяву на закриття раніше вступу в дію пункту 915 Закону № 2464.

Якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою. Штрафи до платника ЄСВ за наведених умов не застосовують.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

Зважаючи на зазначене, звертаємо увагу, що п.5 розділу І Закону України № 592-IX вже діє з 03.06.2020, тоді як норми і підстави списання, прописані в самому п.5 розділу І почнуть діяти лише з 01.01.2020 року, коли набере чинності сам Закон № 592.

Також слід відмітити, що 14 липня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців" (проект Закону України від 04.12.2019 № 2524), який 21.07.2020 повернуто з підписом Голови Верховної Ради України та 22.07.2020 направлено на підпис Президента України.

Підпунктом другим п.2 розділу ІІ цього Закону передбачено у п. 915 розділу VIII Закону № 2464 слова "день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України №592 у всіх відмінках замінити цифрами і  словами "03 червня 2020 року".

 

Код товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній: роз’яснення від ДПС України

Головне управління ДПС у Харківській області  повідомляє, що ДПС України листом № 13281/7/99-00-05-06-02-07 від 03.08.2020 надала роз’яснення щодо трактування норм Податкового кодексу, зокрема у частині зазначення у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної такого обов’язкового реквізиту як код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Більш детальніше у листі ДПС України № 13281/7/99-00-05-06-02-07 від 03.08.2020.

 

Для списання заборгованості з єдиного внеску останній термін подання заяви – 31 серпня 2020 року

Головне управління ДПС у Харківській області інформує фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що з 3 червня 2020 року набрав чинності пункт 5 розділу I Закону України від 13.05.2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон №592). Нормами Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон №2464) доповнено пунктом 915 .
          Відповідно до вказаного пункту підлягають списанню за заявою платника та несплачені на день набрання чинності Законом № 592, тобто 03.06.2020, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності

Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Умовою, є подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
        а) платниками – фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та подання до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону №2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
       б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
       Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
       Звертаємо увагу, що податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом  №592;
 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464.
      У разі, якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
      Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
      Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
     Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону №2464 не підлягають поверненню.
     У відповідності до Закону №592, граничний термін подання заяв на списання сум заборгованості з єдиного внеску спливає 31.08.2020 року.

 

Чи потрібно щоденно друкувати Z-звіт при використані програмного РРО?

Визначення «фіскальний звітний чек» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набирає чинності 01.08.2020, згідно з яким фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера Державної податкової служби.

Отже, фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється ПРРО щоденно. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер). Після передачі до фіскального сервера Z-звіту і отримання відповідно підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб.

 

З 1 серпня у фіскальному чеку на продаж підакцизної продукції необхідно зазначати код УКТ ЗЕД

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що   у фіскальному чеку, який видається покупцеві, передбачалось зазначення коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) лише щодо пального. Це передбачено  п. 11 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР. 

Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX та до п. 11 ст. 3 Закону № 265, яким передбачено, що з  1 серпня 2020 року суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг), із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а також цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
  пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Отже, з 1 серпня п.р. всі суб’єкти господарювання, які торгують, підакцизними товарами у кожному чеку РРО чи програмного РРО перед назвою товару зобов'язані зазначати відповідний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Web-адреса: novovodolaga-rda.gov.ua/news/id/2501 | Переглядів: 280Дата публікації: 18:45 10.08.2020