Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
До уваги платників податків!
До уваги платників податків!

Поділитися новиною:

До уваги платників податків!

Південне управління Головного управління ДПС у Харківській області інформує!

Увага! Важлива інформація

ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників на те, що відповідно до «Технологічного регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України» затвердженого Рішенням Правління Національного банку України від 25.02.2020 №142 (зі змінами), Державна казначейська служба України з метою створення сприятливих умов для платників податків, зборів та інших платежів до бюджетів, повідомляє, що                  з 03.08.2020 року учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.

А також, згідно пункту 1 Рішення правління Національного банку України «Дата банківського дня  в системі електронних платежів у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме  календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них».

 

Що з РРО: ФОП – «єдинник», який перевищив обсяг доходу 1 млн грн, став «загальносистемником» і повторно зареєструвався «єдинником»

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми встановлені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Важливо, що норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Тобто нормами чинного законодавства не передбачено можливості платникам єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких перевищив 1 000 000 гривень, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Тобто, з метою визначення необхідності застосування РРО ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг), повинні самостійно встановити перевищення обсягу доходу понад 1 000 000 гривень.

При цьому, якщо зазначені особи, які до переходу на сплату інших податків та зборів перевищили встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвались платниками єдиного податку, то такі особи зобов’язані застосувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації незалежно від подальших змін обсягів доходу.

 

Законодавчі зміни в механізмі стягнення податкового боргу

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що Закон України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) є малою податковою реформою, оскільки вносить суттєві зміни практично в усі розділи Податкового кодексу України ( далі – ПКУ).

Розглянемо сновні зміни, запроваджені Законом № 466 щодо стягнення податкового боргу:

- встановлюється, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 ПКУ;

- скорочується строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;

- доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, зокрема, з дня:

  • отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням)в установленому законодавством порядку;

  • отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 ПКУ;

- скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;

- передбачається щоденне(замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, що мають податковий борг.

 

Олексій Любченко: Ризикові підприємства знаходяться під посиленим моніторингом

Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних блокує менше 0,3% накладних з ПДВ. Про це заявив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в ефірі програми «Про Податки з Ярославом Романчуком».

«За рік відбувається 268 млн операцій в єдиному реєстрі податкових накладних. Це більше 1 млн операцій в робочий день. Система блокує менше третини одного відсотка. Дійсно із 270 тис. платників ПДВ – 10 відс. знаходяться в стані ризику. Але це не означає, що блокується їх діяльність – вони просто перебувають під посиленим моніторингом», - зазначив Олексій Любченко.

Він повідомив, що при визначенні ризиковості ДПС використовує інформацію, яку надає сам платник податків, зокрема, це податкова звітність. Також використовується інформація від правоохоронних органів, яка надається у рамках кримінальних проваджень про певні суб’єкти господарювання.

Сьогодні Державна податкова служба – це сервісна служба та не має правоохоронної функції. Тому вся інформація про можливі махінації, що виявляється системою СМКОР передається в правоохоронні органи майже в онлайн режимі для оперативного реагування та руйнування схем з ПДВ.

Голова ДПС підкреслив, що для вирішення проблеми блокування реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань реального сектора економіки ДПС запропонувала зміни до законодавства, які назавжди усунуть цю проблему для добропорядних платників.

«Надходження до бюджету забезпечує платник податків, а наше завдання створити йому комфортні умови та сервіси, щоб було зручно та зрозуміло платити податки», - наголосив Олексій Любченко.

 

Пошук та перегляд фіскального чека – електронний сервіс ДПС

ДПС України нагадує про можливість використання електронного сервісу «Пошук фіскального чека», який дозволяє покупцеві товарів (послуг) здійснювати перегляд фіскального касового чеку, що формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), так і новітніми РРО.

За допомогою сервісу, який функціонує у відкритій частині Електронного кабінету, покупці товарів (споживачі послуг) можуть перевірити достовірність отриманого фіскального чеку та встановити факт його наявності (відсутності) в базі даних ДПС. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).

У разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків в інформаційній базі ДПС споживачі можуть направити до фіскальної служби письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації аналізу та у разі необхідності проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

ДПС буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів. Разом з тим, звертаємо увагу суб’єктів господарювання на обов’язковість дотримання вимог чинного законодавства України при проведенні готівкових розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) та інших операцій з готівкою.

 

Розпорядникам акцизних складів: з 01 липня 2020 року штрафи за необладнання лічильниками або відсутність їх реєстрації застосовуються до всіх

Необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі:

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 тис. грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу та/або незареєстрований витратомір-лічильник.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з зазначених порушень:

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 тис. грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, та/або незареєстрований витратомір-лічильник (п. 1281.1 ст. 1281 ПКУ).

З 01 липня 2020 року зазначений штраф застосовується в тому числі і до розпорядника акцизного складу, який до 01.07.2019 не підпадав під визначення платника акцизного податку (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне) (п. 18 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Нагадаємо, що розпорядники акцизних складів, у яких виникає обов’язок обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, повинні передавати до ДПС дані про фактичні залишки пального та/або про обсяг обігу пального на таких акцизних складах з дати, визначеної для обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками.

 

Платники податку на додану вартість мають подавати податкову декларацію щомісячно

  Головне управлінні ДПС у Харківській області повідомляє, що платники податку на додану вартість, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно, починаючи з липня 2020 року.

Нагадаємо, єдиний звітний період для усіх категорій платників ПДВ, який дорівнює календарному місяцю встановлено Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Відповідно, скасовано квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником податку на додану вартість.

Таким чином, останній звітний період для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, був другий квартал 2020 року.

Водночас, платники податку на додану вартість, які до внесення змін Законом № 466-ІХ подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного періоду не подали звітність (квартальну) у визначені терміни, після переходу на місячний звітний період подають квартальну звітність за такі попередні звітні періоди.

Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом № 466-ІХ подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.

 

Списати заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування можна до кінця серпня 2020 року

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 13 травня 2020 року №592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон №592), внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), зокрема, розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено новим п. 915.

Згідно з нормами п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом №592 з урахуванням особливостей, визначених п. 915 Закону №2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (фізичним особам – підприємцям, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 (особам, які провадять незалежну професійну діяльність), частини першої ст. 4 Закону №2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592, зокрема:

  • фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

  • особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 розділу II Закону №592 положення п. 915розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 набули чинності з 03.06.2020 року.

Отже, у разі списання сум недоїмки, штрафних санкцій та пені на підставі п. 915 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, фізичні особи – підприємці (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та про зняття з обліку як платника єдиного внеску, – протягом 90 календарних днів з 03.06.2020 року. 

 

Пам’ятка для ФОПа-початківця: звітність

У Головному управлінні ДПС у Харківській області повідомили.

Платники єдиного податку зобов’язані надавати до контролюючого органу наступну звітність:

Щомісячно – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця:

- декларація акцизного податку (у разі потреби);

- звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (додаток 4) (Звіт ЄСВ);

- податкова декларація ПДВ (у разі реєстрації платником ПДВ).

Щоквартально – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу:

- податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (платники єдиного податку 3 групи);

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ);

Щорічно – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року

- податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (платники єдиного податку 1 та 2 групи);

- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток № 5).

Платники, що зареєстровані на загальній системі оподаткування до контролюючого органу надають наступну звітність:

Щомісячно - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного(податкового) місяцю:

- декларація акцизного податку;

- звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (додаток 4) (Звіт ЄСВ);

- декларації ПДВ (у разі реєстрації платником ПДВ);

Щоквартально – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу:

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку - форма 1-ДФ;

- податкова декларація екологічного податку (у разі використання котлів);

- податкова декларація з рентної плати (у разі використання води з власних джерел(скважин).

Щорічно – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року:

- податкову декларацію про майновий стан і доходи;

- Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток № 5) (Звіт ЄСВ).

 

Реалізація підакцизних товарів із застосуванням РРО

ДПС України звертає увагу, що з метою недопущення реалізації підакцизних товарів без застосування РРО, здійснюється системний аналіз наявної інформації баз даних та опрацювання інформації та чеків РРО, що надходять на сервер ДПС України.

Нагадуємо, що за незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій.

Так, штраф у розмірі 10% (за перше порушення) і 50% (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовуватиметься з 01.08.2020. З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100% і 150% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше й наступне порушення відповідно.

РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 1000 000 грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми призначені, для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.

Використовувати програмні РРО можна буде з 01 серпня 2020 року.

З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для окремих видів діяльності, а з 1 квітня 2021 року для фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

 

Щодо обчислення податку на нерухомість для фізичних осіб

Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості –  на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку на нерухомість одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;

б) за наявності у власності платника податку на нерухомість більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;

в) за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;

г) сума податку на нерухомість, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.11 п. 266.7 ст.266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст.266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку на нерухомість контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку на нерухомість в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку на нерухомість податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

ШТРАФНІ САНКЦІЇ ЗА НЕСВОЄЧАСНУ РЕЄСТРАЦІЮ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ, В ОКРЕМИХ ВИПАДКАХ

Законом України від 16.01.2020 р. № 466- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466) внесено зміни до статті 1201  Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  (далі - ПКУ), зокрема, встановлено нові штрафні санкції за невчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі - ПН/РК), в яких не зазначаються суми ПДВ, а саме:

- ПН/РК, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

-  ПН/РК, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

- ПН, складених відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та РК, складених до таких ПН;

- ПН, складених відповідно до статті 199 ПКУ, та РК, складених до таких податкових накладних;

- ПН, складених відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 ПКУ.

За порушення граничного строку реєстрації таких ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на платника податку накладається штраф в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень (пп. 1201.1. статті 1201 ПКУ).

У разі якщо за результатами перевірки контролюючого органу встановлено відсутність реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, на платника податку накладається штраф у розмірі 5 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн. (п.п. 1201.2. ст. 1201 ПКУ).

Отже, штрафи за невчасну реєстрацію в ЄРПН застосовуються  і до ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ. У таких випадках штрафні санкції нараховуються у відсотках до обсягу постачання, встановлених Законом № 466.

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 10 до 50% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК в залежності від кількості календарних днів порушення строку реєстрації (п.п. 1201.1. ст. 1201 ПКУ).

Відсутність реєстрації протягом граничного строку всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, про що зазначено в ППР, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов'язань з ПДВ, вказаної у такій ПН та/або РК, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

 

Щодо відповідальності за неподання форми № 20-ОПП

ДПС України нагадує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до п. 117.1  ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених законодавством, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі                  340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.

Відповідні зміни до ст. 117 ПКУ внесені  Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».  

Web-адреса: novovodolaga-rda.gov.ua/news/id/2484 | Переглядів: 390Дата публікації: 22:10 03.08.2020