Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
До уваги платників податків!
До уваги платників податків!

Поділитися новиною:

До уваги платників податків!

Південне управління Головного управління ДПС у Харківській області інформує!

Термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період,крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

 

Актуально про застосування РРО та платіжних терміналів

З 1 серпня 2020 року запроваджується застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, як альтернатива класичним касовим апаратам.

Суб’єкти господарювання після встановлення відповідного програмного забезпечення зможуть застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо) і здійснюватимуть фіксалізацію розрахункової операції на сервері ДПС.

Наразі Державна податкова служба України надала для тестування фіскальний додаток «пРРОсто» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/povidomlennya-rozyasnennya/426571.html).

Варто зазначити, що до 1 січня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує ліміт у 1 000 000 грн, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.

Водночас, обов’язкове використання РРО з 1 січня 2021 року платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфер охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На 1 квітня 2021 року перенесено застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), крім платників єдиного податку першої групи.

Чинним законодавством передбачене з 1 січня 2021 року розширення кола суб’єктів господарювання, які зобов’язані в своїй діяльності використовувати звичайні або програмні РРО, відтак набувають особливої актуальності питання дотримання такими суб’єктами норм Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від  5 квітня 2001 року № 2346-III.

Водночас наголошуємо, що  торговці, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону повинні використовувати РРО зобов'язані забезпечити можливість здійснення держателями спеціальних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням цих спеціальних платіжних засобів (як мінімум трьох міжнародних та/або внутрішньодержавних платіжних систем)».

Рекомендуємо для суб’єктів господарювання забезпечити  дотримання вимог законодавства України, що регламентує діяльність у сфері торгівлі та надання послуг.

 

Новації законодавства для ФОП на загальній системі: включення амортизаційних відрахувань до складу витрат

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.4.6, 177.4.6 ст. 177, щодо включення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування амортизаційних відрахувань (набрали чинності з 23.05.2020 року).

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 ст. 177 ПКУ).

При цьому амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

- витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

- проведення поточного ремонту;

- ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби:

- земельні ділянки;

- об’єкти житлової нерухомості;

- легкові автомобілі (було і вантажні).

Отже з 23.05 2020 року не підлягають амортизації такі основні засоби, як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі. При цьому, з такого переліку виключено вантажні автомобілі, вартість яких підприємець має право амортизувати.

Витрати на придбання та утримання земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості та легкових автомобілів не включаються складу витрат (п.п. 177.4.5 ст. 177 ПКУ).

З 23.05.2020 р. амортизації підлягають витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту) (до змін включались до витрат звітного періоду).

Нагадаємо, що з 23.05.2020 року вартісний поріг для віднесення необоротних активів до основних засобів, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) - становить 20 тис. грн. (було 6 тис. грн.).

 

Працедавці зобов’язані подати повідомлення до органів ДПС про прийняття на роботу нового працівника

Працедавці зобов’язані до початку роботи працівника подати повідомлення до органів ДПС за формою, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413. Про це нагадують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Таке повідомлення юридична особа чи фізична особа-підприємець може подати до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Звертаємо увагу, що у табличній частині повідомлення необхідно вказати:

категорію найманого працівника;

прізвище, ім'я та по-батькові працівника, якого приймає до себе на постійне чи тимчасове місце роботи;

дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків найманого робітника (або серію та номер паспорта);

дані документу, на підставі якого укладається трудовий договір з фізичною особою (номер та дата наказу чи розпорядження про прийняття на роботу);

дату початку роботи нового працівника.

 

Фізична особа – підприємець може отримати кваліфіковану електронну печатку для застосування в програмних РРО

Фізична особа – підприємець може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС за отриманням кваліфікованої електронної печатки, яка буде застосовуватися в програмних реєстраторах розрахункових операцій. Для отримання печатки фізичній особі - підприємцю необхідно:

- здійснити попередній запис (на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України) до відповідного відокремленого пункту реєстрації засобами телефонного зв’язку;

- підготувати необхідний перелік реєстраційних документів для отримання печатки, з яким можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО», Інформаційно-довідкового департаменту ДПС обравши категорію «фізична особа»;

- прийти у відповідний відокремлений пункт реєстрації на зазначений час з оригіналами документів для ідентифікації користувача та передачі необхідних для реєстрації документів.

При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням печатки здійснюється за умови її особистої присутності.

Слід зазначити, що на кожний РРО формується окремий кваліфікований сертифікат електронної печатки, тому фізична особа - підприємець подає окремий пакет документів на кожний РРО.

Нагадаємо, з 01.08.2020 набирає чинності Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», згідно з яким вносяться зміни, зокрема, до ст. 13 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами, відповідно до яких для застосування в програмних РРО може використовуватися електронна печатка фізичної особи – підприємця.

Пунктом 9 частини першої ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами визначено, що електронна печатка – електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних.

 

Правом на податкову знижку можна скористуватись до кінця 2020 року

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує платникам податків, які протягом 2019 року здійснили витрати, які надають  право на податкову знижку (перелік таких витрат наведено у п.166.3 ст.166 ПКУ), що  підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються ними у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу(виконання, надання).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Які доходи не включаються до складу доходу ФОП - платника єдиного податку?

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 17.03.2020 №532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету», що  набрав чинності 01 квітня 2020, внесено зміни, зокрема, до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь СГ, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Так, до доходу, визначеного ст.292 ПКУ, не включаються:

- суми податку на додану вартість;

- суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

- суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

- суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

- суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;

- суми ПДВ, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт/послуг), відвантажених/поставлених у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

- суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми ЄСВ, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

- безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізовано заходів з охорони здоров’я

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.

 

Оновлено ознаки доходів у звіті за формою №1ДФ

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що 01.07.2020 р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 р. № 241 «Про внесення Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.2020 р. за № 514/34797 (далі – Наказ № 241).

Наказом № 241 внесено зміни до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 (далі – Додаток). При цьому зміст форми № 1ДФ не зміниться.

Так, у Розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме:

1) ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розділено на дві:

- 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;

- 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»;

2) розділено види доходів з ознаки 106:

- 106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;

- 195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;

- 196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».

3) зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя;

4) викладено у новій редакції ознаку доходу 128.

Під цією ознакою будуть зазначатися суми державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів. Під цієї ознакою також потрібно буде зазначати допомогу по вагітності та пологах.

 

Нововведення Закону №466: порядок оскарження рішень органів ДПС

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вносяться зміни до статті 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оскарження рішень контролюючих органів.

Звертаємо увагу, що термін на адміноскарження рішення ДПС, як і раніше, становить 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення (далі – ППР), або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Однак, тепер у платників податків, що пропустили цей термін з поважних причин, з’явилась змога подати клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копії підтверджуючих документів поважності причин такого пропуску (за наявності).

Подати таке клопотання можна протягом 6-ти місяців з дати закінчення пропущеного строку для подання скарги. Скарги на рішення територіальних органів ДПС подають до центрального органу ДПС.

Крім того, ст. 56 ПКУ доповнена новим п. 56.31 , за яким до контролюючого органу, який прийняв оскаржувальні рішення відносно нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, можуть бути подані скарги щодо:

- рішення про взяття на податковий облік нерезидента;

- ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п. 141.4.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;

- ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п.117.1 та 117.4  ст. 117 ПКУ;

- ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання, передбаченого п. 133.3 ст. 133 ПКУ.

У разі прийняття контролерами рішення про відмову у задоволенні скарги щодо нерезидентів, платник може оскаржити рішення територіального органу ДПС, звернувшись до контролюючого органу вищого рівня.

 

Закон №466: платникам податку на нерухомість!

Головне управління ДПС в Харківській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) внесено зміни, зокрема в ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, починаючи з 23.05.2020 (з дати набрання чинності змін, внесених до ПКУ Законом №466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість)), відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об’єктів, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.

З урахуванням внесених Законом № 466 змін для застосування преференції, визначеної п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 cт. 266 ПКУ, суб’єктом господарювання – власником об’єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об’єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам:

► будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд  ДК 018-2000;

► будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;

► основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;

► будівля промисловості (у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.

 

ЗАКОН466 - Коротко про головне

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Закон України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  є малою податковою реформою, оскільки вносить суттєві зміни практично в усі розділи Податкового кодексу України.

Зміни, запроваджені цим Законом щодо стягнення боргу:

-       встановлюється, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 Кодексу;

-       скорочується строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;

-       доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу;

-        скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;

-        передбачається щоденне (замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, що мають податковий борг.

 

Щодо впровадження програмних РРО

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що  з 1 серпня 2020 року впроваджується застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій.

З метою інформування платників податків з питань нововведень у використанні програмних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України створено банер «Програмні РРО», який розміщено за посиланням:https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Для зручності платників у зазначеному банері міститься актуальна інформація у 10 розділах, а саме:

- Нормативно-правові акти

- Повідомлення-роз’яснення для платників

- Опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу

- Електронні довірчі послуги

- Перелік тестових платників

- Проєкти нормативно-правових актів

- Перелік посадових осіб ДПС - відповідальних за взаємодію із суб’єктами господарювання під час тестування ПРРО

- Актуальні запитання-відповіді

- Форми ПРРО

- Програмний реєстратор розрахункових операцій.

 Поряд з цим зауважуємо, за невикористання РРО передбачена відповідальність: 

з 01 серпня по 31 грудня 2020 року застосовуються фінансові санкції у розмірі від 10 відсотків до 50 відсотків вартості реалізованих товарів без використання реєстраторів;

а з 01 січня 2021 року санкція буде складати від 100 до 150 відсотків таких реалізованих товарів.

 

Новації Закону 466: запроваджено єдиний місячний звітний період для платників ПДВ

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу платників податку на додану вартість про новації в адмініструванні ПДВ.
         Так, Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, щодо терміну подання звітності з податку на додану вартість.         Починаючи з 1 липня 2020 року запроваджено єдиний місячний звітний період для платників ПДВ.
         Тож всі платники, які раніше подавали Декларацію з ПДВ використовуючи квартальний період, востаннє мають подати квартальну декларацію за ІІ квартал 2020 року. Нагадаємо, що останнім днем подання квартальної декларації є 10 серпня 2020 року. За наявності в податковій Декларації за ІІ квартал 2020 року від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, його величина переноситься до Декларації за липень 2020 року.
         Кінцевим терміном поданні декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року є 20 серпня 2020 року.

Web-адреса: novovodolaga-rda.gov.ua/news/id/2474 | Переглядів: 293Дата публікації: 14:30 27.07.2020