Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
До уваги платників податків!
До уваги платників податків!

Поділитися новиною:

До уваги платників податків!

Південне управління Головного управління ДПС у Харківській області інформує!

Розширено перелік платників ЄСВ, які звільнюються від сплати єдиного внеску за себе

Законом України від 13 травня 2020 року №592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон №592-ІХ),  внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ), які набирають чинності з 01.01.2021 року.
          Перш за все, розширено перелік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), які звільняються від сплати за себе єдиного внеску та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок, відповідні зміни внесено до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VІ.
          З огляду на вищезазначене, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
          Звертаємо увагу, що статтю 4 Закону №2464-VІ доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими, відповідно, передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб - підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
          Крім того, для фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), відповідні зміни внесено до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VІ.
          Отже, згідно з внесеними змінами, для фізичних осіб які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства, єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку) отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць у якому отримано дохід (прибуток).
          У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №592-ІХ. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
           Таким чином, з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.
Законом №592-ІХ внесено зміни пунктом 98 до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VІ, згідно з якими платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VІ, якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях не тільки за заявою члена сім’ї, а і за заявою поданою безпосередньо платником єдиного внеску, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.
           Також внесеними змінами передбачено строки подання такої заяви та документ, що підтверджує лікування (реабілітацію).
Заява, платником єдиного внеску, подається протягом 90 днів після його звільнення.
           Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації).
           Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи.
Посилання на Закон №2464-VI: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text
Посилання на Закон  №592-IX  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/592-20#Text

 

З 1 липня оновлюються ознаки доходів для форми № 1ДФ

З 01.07.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про внесення Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.2020 за № 514/34797 (далі – Наказ № 241).

Наказом № 241 внесено зміни до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Додаток). При цьому зміст форми № 1ДФ не зміниться.

Так, у Розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме:

1. ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розділено на дві:

- 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;

- 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»;

2. розподілено види доходів з ознаки 106 (за нею відображалися всі види доходів щодо оренди нерухомості та землі) на ознаки:

- 106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;

- 195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;

- 196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».

3. зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя;

4. викладено у новій редакції ознаку доходу 128.

Під цією ознакою будуть зазначатися сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів. Під цієї ознакою також потрібно буде зазначати допомогу по вагітності та пологах.

 

Порушили порядок сплати частини чистого прибутку – законодавством передбачена відповідальність!

Законом України від 26 лютого 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» із змінами, зокрема ст. 111  доповнено частиною третьою, яка набула чинності 23.05.2020.

Відповідно до зазначених змін державні унітарні підприємства та їх об’єднання – платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку подають до податкових органів розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) у порядку та у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Отже з 23.05.2020 до платників частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, які порушили правила подання до контролюючих органів Розрахунку, або порушили порядок сплати (перерахування) грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, або у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цих платежів, податкові органи мають право застосувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню за вищезазначені порушення у порядку, визначеному нормами ПКУ.

 

Закон №466: новації законодавства щодо стягнення податкового боргу

Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі ПКУ), зокрема до розділу IX «Погашення податкового боргу платників податків».

Зміни передбачають наступне:

- стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (стаття 95.2 ПКУ) (попередня редакція - 60 календарних днів);

- платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (стаття 95.12 ПКУ) (попередня редакція - здійснення оцінки протягом двох місяців.)

 

Податкове зобов’язання, зазначене у декларації, поданій після завершення терміну сплати, сплачується до подання такої декларації

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Суму податкового зобов’язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Тобто, платник  у разі подання звітності до граничного терміну сплати, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до граничного терміну сплати відповідної декларації.

Водночас, у разі подання звітності  після граничного терміну сплати, він зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до подання такої декларації, оскільки граничний термін сплати вже минув.

Платникам ПДВ про зміни, запроваджені Законом №466

Основні зміни, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), які стосуються правил оподаткування ПДВ.

 1. Зміни щодо періодичності подання звітності

Законом № 466 внесено зміни до ст. 202 ПКУ, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників ПДВ (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.

2. Зміни, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності платників ПДВ

Встановлено окремий порядок визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України

Законом № 466 ст. 189 ПКУ доповнено п. 189.17, згідно з яким базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.

Змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку

Законом № 466 з підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ виключено п. 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.

Врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин

Згідно з п. 197.18 ст. 197 ПКУ з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками звільняються від оподаткування ПДВ.

 3. Зміни в частині формування податкового кредиту

Тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій визначено як підставу для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідних змін зазнав п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

Змінено правила формування податкового кредиту для платників ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ

Так, відповідно до оновленого абзацу шостого п. 198.6 ст. 198 ПКУ платники ПДВ, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.

Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).

4. Зміни щодо терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ

Пункт 201.10 ст. 201 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого для податкових накладних/розрахунків коригування, складених за операціями, зокрема, здійсненими у травні 2020 року відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, граничним терміном реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних є 20 червня 2020 року.

 

Щодо порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб іноземних доходів

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання у встановлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

 

Платник єдиного податку першої групи, який здійснює перукарські послуги, має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу

Підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси». 

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

 

З 1 серпня при реалізації всіх підакцизних товарів зазначаються УКТ ЗЕД

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Звертаємо увагу, що при реалізації пального необхідно зазначати код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
          Крім цього повідомляємо, що відповідно до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» з 01.08.2020 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

 

Новації законодавства для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи

Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, а саме:
        У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. "б" 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (п. 183.4 ст 183 ПКУ).
        Отже, платником єдиного податку третьої групи у разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява щодо зміни ставки подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (було не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу).
для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297ПКУ).
        Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів ( п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ) .
        Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 грн (60 х 17 грн).
        Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ) (раніше така заява подавалась разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни).

 

Звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів необхідних для боротьби з коронавірусною хворобою

 

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»,  яким передбачено  звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби з коронавірусною хворобою, перелік яких визначено КМУ.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.

Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови.

Застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ з операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, передбачене не з моменту набрання чинності Закону №540 (2 квітня 2020 року), а з моменту запровадження карантинних заходів на території України, тобто, з 17 березня 2020 року.

Отже, платникам, які здійснювали постачання товарів, включених до Переліку №224 з нарахуванням ПДВ, необхідно здійснити коригування податкових зобов’язань щодо операцій, які були здійснені (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги - з 17 березня 2020 року.

Податкові зобов’язання з ПДВ, визначені у таких податкових накладних, підлягають коригуванню після повернення покупцям сплаченої ними суми ПДВ, або зарахування її в рахунок оплати майбутніх поставок.

Податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, та розрахунки коригування в податковій декларації з ПДВ за березень та будь-які наступні звітні періоди не відображаються.

У разі включення податкових накладних, складених з 17.03.2020 на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, такий платник має право подати уточнюючий розрахунок, на підставі якого зменшити такі податкові зобов’язання.

В податковій декларації з ПДВ операції з ввезення та постачання на митній території України зазначених товарів, відображаються наступним чином:

- обсяги операцій з постачання на митній території України товарів, звільнених від оподаткування, вказуються у рядку у рядках 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» податкової декларації з ПДВ.

- у разі заповнення рядків 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» декларації з ПДВ,  подається додаток 6 (Д6) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».

Згідно із Довідником пільг № 98/2, складеним станом на 02 квітня 2020 року , для операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, застосовується код пільги 14060544.

Який період охоплюють перевірками контролюючі органи?

Під час  планування, організації та проведення документальних перевірок контролюючі органи враховують строки давності, визначені п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.

При цьому, при плануванні, організації, проведенні перевірок, нарахуванні за їх результатами податкових зобов’язань передбачені виключення щодо дотримання строків давності, визначених п.102.1 ст.102 ПКУ, наявні обставини, передбачені п.102.2 ст. 102 ПКУ, у т. ч. якщо платником не подано податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання.

У разі проведення перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також визначення за результатами суми грошових зобов’язань платника податків у випадках, коли ПКУ не передбачено подання декларації, застосування строків давності  здійснюється з урахуванням терміну позовної давності – 1095 днів (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ).

Відповідно до част.16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені по єдиному внеску не застосовується.

Документальною перевіркою в частині правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, охопленим попередньою перевіркою із зазначеного питання.

Тобто, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок контролюючі органи враховують строки давності, визначені п. 102.1 ст. 102 ПКУ, які поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою, крім перевірок в частині правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску.

 

Web-адреса: novovodolaga-rda.gov.ua/news/id/2388 | Переглядів: 102Дата публікації: 15:14 30.06.2020