Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Запроваджується ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Запроваджується ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Поділитися новиною:

Запроваджується ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Південне управління Головного управління ДПС у Харківській області інформує!

Верховною Радою України прийнято Закони України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129).

            Зазначеними законами, зокрема, запроваджується ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

            1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, у якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо), який за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

            Слід зазначити, що з метою уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

            2. Передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).

            Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати із бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано із порушенням вимог чинного законодавства.

          Механізм «Кешбек» запроваджується в першу чергу для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.

            3. Передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.

            Крім того, перед цим передбачається впровадження обов’язку застосування РРО для фізичних осіб-підприємців (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках).

            4. За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. Зокрема, з 01.08.2020 року 10 відсотків і 50 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) та з 01.01.2021 року 100 відсотків і 150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).

            При цьому, ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не встановлюється.

            5. Також Законом № 128 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального).

            У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 з 01.08.2020 року до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції та товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

            Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129.

            Так, відповідно до пп. 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності Законами №№ 128 та 129 відтерміновується:

            з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

            з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ і ІІІ груп, які провадять ризикові види діяльності;

            з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп».

Торгівля технічно складними побутовими товарами чи лікарськими та медичними виробами здійснюється із застосуванням РРО

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) повинні застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій  (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (абз.28 ст. 2 Закону № 265).

Господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об’єкт, у т.ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – четвертої груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема, застосовувати РРО або розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

 

До уваги платників!

 

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби   (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, зокрема, п. 521 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

-  відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

 - порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Черговість зарахування коштів за платіжним дорученням у разі наявності податкового боргу

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до підпункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності в платника податків податкового боргу податкові органи зараховують кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Водночас забороняється спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Згідно підпункту 131.2 статті 131 ПКУ якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), податковий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми.

Несплата (несвоєчасна сплата) єдиного внеску роботодавцем – є недоїмкою

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Норми встановлені ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.

Відповідно до п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) із змінами і доповненнями, контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема:

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).

Водночас, слід зазначити, що закони України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»), та від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесли зміни до Закону № 2464.

Відповідно до внесених змін від сплати єдиного внеску з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються лише за себе наступні категорії платників:

- фізичні особи – підприємці, у тому числі «єдинники»;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Зазначені платники на власний розсуд вирішують питання такого звільнення.

А у разі, якщо вони прийняли рішення сплачувати єдиний внесок з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року, то ця інформація зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період.

Крім того, тимчасово не застосовуються штрафні санкції за порушення, вчинені у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року, а саме за:

-  несвоєчасну сплату єдиного внеску;

- неповну або несвоєчасну сплату єдиного внеску одночасно з видачею авансових платежів;

- несвоєчасне подання до податкових органів звітності.

При цьому, за кожне неподання звітності, несвоєчасне її  подання, подання не за встановленою формою у березні, квітні та травні поточного року до платника не застосовується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ці ж самі дії, вчинені платником, до якого протягом року було застосовано штраф, також не накладається штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання звітності, несвоєчасне її подання або подання не за встановленою формою.

Крім того, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Порядок реєстрації платників у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що реєстрація  фізичних осіб та отримання Реєстраційного номеру фізичних осіб платників податків відбувається відповідно до Положення  про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів  України 29.09.2017 № 822, зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174 (далі – Положення).

Згідно з  Положенням  фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через  представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство) (зразок додається).

Відповідно ІІІ розділу  Положення:

1. Для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу:

1) для громадян України:

паспорт громадянина України (далі – паспорт);

паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

тимчасове посвідчення громадянина України;

2) для іноземців та осіб без громадянства:

паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в’їзд або виїзд з держави і визнається Україною;

посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;

посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;

посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;

посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені  документи, особа пред’являє:

довідку про внесення інформації до Реєстру та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

довідку про реєстрацію місця проживання / перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

 2. Документи, які відповідно до вимог цього Положення подаються до контролюючого органу, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень.

За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), відповідно до порядку, визначеного цим Положенням.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається  протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу.

Адміністративна послуга безкоштовна.

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи зі сплати єдиного внеску: порядок отримання

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733, затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету (особистого кабінету) здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

обов’язкове посилання на відповідний нормативно–правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів;

найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.

Довідку у паперовій формі платник отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Переглянути видану електронну Довідку можна у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), ввівши податковий номер платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізити електронної Довідки (дату і номер).

Увага! Для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавцям необхідно отримати в податковій довідку про сплату єдиного внеску.

Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року № 306. «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Порядок № 306).

Відповідно до п.п. 4 п. 9 Порядку № 306 для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець звертається до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подає документи, зокрема видану ДПС довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

За використання роботодавцями праці неоформлених працівників передбачено відповідальність

У разі використання роботодавцями праці неоформлених працівників, несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних соціальних гарантій громадян діючим законодавством передбачено значну фінансову відповідальність. Зокрема, у випадку фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску та податків Управлінням Держпраці застосовується штраф у 10 - кратному розмірі мінімальної заробітної плати ( у 2020 році - 47230 грн), установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – розмір штрафу складатиме 14169 грн.

Своєчасна сплата податків – розвинена економіка нашої країни

Податковий борг – загальнодержавна проблема. Не забезпечення місцевих та державного бюджетів  погіршує стабільність фінансової системи держави та унеможливлює фінансування програм соціально-економічного розвитку.

Тож, нагадуємо платникам податків: будьте сумлінними, своєчасно сплачуйте податки, а у разі виникнення питань, звертайтеся до податкової служби з  метою попередження  штрафів та перевірок.

Добровільна та своєчасна сплата податків, недопущення утворення податкового боргу сприяє піднесенню економіки нашої країни та дає можливість платнику уникнути таких процедур, як опис майна в податкову заставу, стягнення коштів боржника, продаж його майна, стягнення дебіторської заборгованості, що передбачено нормами  Податкового кодексу.

Платники податків можуть отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

          У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника). Суми заборгованості перед бюджетом позначено червоним кольором.

 

Пільгове оподаткування продовжено до закінчення карантину

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)», яким продовжено дію податкових преференцій до закінчення карантину (законопроєкт № 3329-д).

Відповідно до Закону продовжено:

- строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з 1 березня по останній календарний день місяця, в якому Уряд оголосить про закінчення дії карантину;

- мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;

- строк не нарахування пені по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;

- термін оприлюднення оновленого плану – графіку перевірок, а саме протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину.

Також Законом звільнено фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати ЄСВ за себе з 1 по 31 травня 2020 року та продовжено строк незастосування штрафних санкцій за порушення сплати ЄСВ та несвоєчасне подання звітності з ЄСВ з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

 

 

Web-адреса: novovodolaga-rda.gov.ua/news/id/2236 | Переглядів: 143Дата публікації: 15:30 25.05.2020