Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
До уваги платників податків!
До уваги платників податків!

Поділитися новиною:

До уваги платників податків!

Південне управління Головного управління ДПС у Харківській області інформує!

Податок на нерухомість новий власник сплачує починаючи з місяця набуття права власності

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Зауважимо, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Отже, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, у якому така особа набула право власності.

Звертаємо увагу, що нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку, встановленому ПКУ для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування. На підставі отриманої інформації органами державної податкової служби проводиться розрахунок розмірів податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які має сплатити спадкоємець або обдаровуваний.

Деякі особливості декларування доходу від продажу фізичною особою іншій фізособі вантажного автомобіля

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року триває.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відсотків від розміру отриманого доходу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Зазначимо, що дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Водночас дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст.173 ПКУ).

У разі, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів, зокрема у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник ПДФО під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абзац другий п. 173.3 ст. 173 ПКУ).

Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку (абзац сьомий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).

Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник ПДФО самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (підпункти «б» та «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4. ст. 168 ПКУ).

Водночас, порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.2 якої обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою ПДФО з доходу від продажу такого майна та подати податкову декларацію за відповідний звітний рік – до 1 липня року, що настає за звітним.

Довідково: річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею річній Декларації за 2019 рік.

Як оподатковується дохід, отриманий від продажу власної сільськогосподарської продукції?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 га.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Суму таких доходів платник зобов’язаний включити до загального річного оподатковуваного доходу та подати до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи, та сплатити ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% з таких доходів.

Слід нагадати, що відповідно до законодавчих змін громадяни мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року. Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020 року.

Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у таких деклараціях, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.

Чи підлягають амортизації безоплатно отримані основні засоби, призначені для використання в господарській діяльності платника?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та п.п.138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При  розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
-  вартість гудвілу;

-  витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Поняття «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають  основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Пункт 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, визначає об’єктом амортизації  вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).
Пункт 4 цього ж П(С)БО 7 встановлює, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Положення П(С)БО 7 та Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 встановлюють відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.
Виходячи із зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації у порядку, встановленому п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Не забудьте задекларувати іноземні доходи!

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.

Заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи слід:

- фізичним особам, які відповідно до законодавства зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи;

- особам, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

Звертаємо увагу, що Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається при отриманні, зокрема, доходів з іноземних джерел, оскільки фізичні особи, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платниками податку на доходи фізичних осіб.

Такі іноземні доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

У графі 6 рядка 10.7 декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 18%.

У графі 7 рядка 10.7 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5%.

У рядку 10.7 nfrj; необхідно зазначити назву країни, з якої отримано іноземні доходи, та назву валюти.

Слід нагадати, що відповідно до законодавчих змін громадяни мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року. Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020 року.

Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у таких деклараціях, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.

Рекомендуємо зайвий раз не відвідувати податкову, а максимально використовувати засоби електронного зв’язку, а також податкові сервіси, з допомогою яких надаються інформаційно-довідкові послуги фізичним та юридичним особам.

ДПС розробила серію відеоуроків, у яких роз’яснюється як користуватися електронними сервісами. Відеоуроки, з якими можна ознайомитись на офіційній сторінці ДПС (tax.gov.ua) будуть корисними як для платників податків, так і для громадян.

Сума страхової виплати від страховика не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика – резидента або страховика – нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов:

а) під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі:

- дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;

- викупна сума у частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;

- у разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця);

б) під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);

в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати;

Норми визначені п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Помилково зараховані кошти на рахунок платника єдиного податку повернуто: чи виникає дохід?

Нормами п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що доходом платника єдиного податку є:

1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Водночас, до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (абз. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Отже, якщо здійснено зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок платника єдиного податку, і це відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

Якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося у наступному звітному періоді, то платнику єдиного податку необхідно врахувати їх у складі доходу.

При цьому такий платник може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

Нові правила оподаткування ПДФО нецільової благодійної допомоги у 2020 році

ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що у 2020 році сума нецільової благодійної допомоги, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, становить 2 940 грн.

Як визначено ст. 170 Податкового кодексу України, до оподатковуваного доходу не включається  сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (тобто з метою оподаткування розмір нецільової благодійної допомоги залежить від розміру доходу, що дає право для застосування податкової соціальної пільги).

Відповідно до пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 01 січня 2020 року становить 2 102 грн (ст. 7 Закону України від 14.11.2019 р. № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Отже, сума нецільової благодійної допомоги, що надається фізичній особі у розмірі, який у 2020 році не перевищує 2 940 грн, не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

 Як громадянин може отримати інформацію про наявність або відсутність у нього податкового боргу?

Громадянин, який не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).

Суми заборгованості перед бюджетом позначено червоним кольором.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID).

Крім цього, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, податковий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПКУ). 

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що фізичні особи-громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу:

- за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;

- за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.

Це передбачено п.п. 266.7.3 ст. 266, п.п. 267.6.10 «в») ст. 267, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу.

Застосування програмних РРО розпочнеться з 01 серпня

Головне управління ДПС у Хпрківській області нагадує, що застосування програмних РРО в Україні відтерміновано до 01 серпня 2020.

Звертаємо увагу платників на переваги  застосування програмних РРО.

Перш за все, реєстрація програмних РРО буде відбуватися в режимі онлайн, в електронному кабінеті, а користування РРО стане простішим та  дешевшим, а також  швидшим для бізнесу, адже  користувачам програмних РРО буде забезпечено виключно онлайн реєстрацію та онлайн передачу (отримання) даних. Передбачено автоматичний режим  створення Z-звіту, що унеможливить ризик  його не створення та загрозу застосування штрафних санкцій до платника. 

З'являється альтернатива класичним РРО, обслуговуваня яких коштує щонайменше 200 грн. щомісяця для кожного РРО.

Можливість використовувати  замість традиційних (класичних) РРО спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет: ноутбук, планшет чи  смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання, - безкоштовним буде не тільки завантаження самої програми, але і її підтримка.

Використовувати програмні РРО можна буде з 01 серпня 2020 року.

Звертаємо увагу, що нові правила застосування РРО не стосуються спрощенців І групи, річний обсяг доходу яких не перевищує 1,0 млн.грн. та фізичних осіб, які продають на ринках  вживані речі та продукцію власних підсобних господарств.

Законодавство: Закон України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

 

 

Web-адреса: novovodolaga-rda.gov.ua/news/id/2201 | Переглядів: 109Дата публікації: 14:49 18.05.2020
Версія для слабо- зорих