Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
До уваги платників податків!
До уваги платників податків!

Поділитися новиною:

До уваги платників податків!

Південне управління Головного управління ДПС у Харківській області інформує!

Дохід у вигляді добровільного медичного страхування підлягає оподаткуванню

        Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.16 ПКУ).

       Тобто така сума, сплачена роботодавцем страховій компанії на користь працівника, оподатковується податком на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та військовим збором у розмірі 1,5 відсотка, як додаткове благо.

      У формі № 1-ДФ дохід, отриманий працівником у вигляді добровільного медичного страхування, відображається за ознакою «124».

Платникам туристичного збору за новою формою необхідно звітуватись з ІІІ кварталу 2019 року

            З 1 січня 2019 року змінено порядок справляння туристичного збору, зокрема: база справляння збору, порядок встановлення ставки збору, визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, запроваджено норму, відповідно до якої збір може сплачуватися авансовими внесками.

            Про це  ДПС України листом від 30.09.2019 року №2140/7/99-00-04-04-03-18 проінформувало платників податків.

           Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 року за №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору» внесено зміни до форми Податкової декларації з туристичного збору. Зазначений наказ опубліковано в «Офіційному Віснику» 13.08.2019 року за №61 і цього ж дня набрав чинності.

            Слід зазначити, що відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України, у разі запровадження нової форми декларації її застосування передбачено з наступного кварталу за днем оприлюднення.

             Враховуючи зазначене, з метою належного забезпечення платниками туристичного збору норм Кодексу при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору Декларацію за новою формою необхідно подавати вже за ІІІ квартал 2019 року.

            Нагадаємо, у новій формі декларації передбачено Додаток «Розрахунок № 2 податкових зобов'язань з туристичного збору», в якому зокрема зазначається кількість діб розміщення, розмір мінімальної заробітної плати та ставку податку в залежності від типу туризму (внутрішній або в’їзний).

            Окрім цього, у Розділі ІІ Додатку здійснюється розрахунок авансових внесків з туристичного збору, а також вказуються реквізити рішення органу самоврядування про встановлення таких авансових внесків (що передбачено п. 268.7.1 ст. 268 Податкового кодексу України).

            Також змінами передбачено, якщо суб'єкт господарювання є податковим агентом на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам за КОАТУУ органів місцевого самоврядування, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним відповідним контролюючим органом, подається одна Податкова декларація з кількома додатками.

За несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність

        За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

         Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

         Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

При отриманні інвестиційного прибутку фізична особа повинна сплатити ПДФО

        При отриманні доходу (інвестиційного прибутку) при обміні інвестиційного активу на об’єкт нерухомого (рухомого) майна фізична особа повинна надати податкову декларацію у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

         Відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

       Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

       До продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з:

обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.          Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

 Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

         Відповідно до норм п. 170.2 ст. 170 ПКУ платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами має право скористатися послугами професійного торговця цінними паперами, включаючи банк та укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента.

Яким чином оподатковуються та відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ дивіденди, які нараховані на користь ФО – померлого засновника та виплачуються спадкоємцю?

        Особливості оподаткування доходів фізичної особи у вигляді дивідендів регламентуються п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

         Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

          Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

           Згідно з п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.

         Водночас, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ)).

        До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

       Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

        Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок за формою № 1-ДФ), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі – Порядок).

       Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, сума доходу у вигляді дивідендів відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «109» (крім дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

       Пунктом 3.2. розд. ІІІ Порядку встановлено ,що у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а «Сума нарахованого доходу» є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

         У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податкоим агентом (п. 3.3 розд. ІІІ Порядку).

        У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством (п. 3.4 розд. ІІІ Порядку).

         У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (п. 3.5 розд. ІІІ Порядку).

         Враховуючи викладене, дохід у вигляді дивідендів, який нарахований юридичною особою на користь померлої фізичної особи (акціонера), відображається податковим агентом в податковому розрахунку за формою № 1-ДФ у останньому звітному періоді на який припадає день смерті фізичної особи з зазначенням іі РНОКПП або серії та номера паспорта, шляхом заповнення граф 3а, 4а та 4.

        При цьому графа 3 податкового розрахунку форми № 1-ДФ заповнюється податковим агентом в тому кварталі, в якому відбулась виплата зазначених дивідендів фізичним особам (спадкоємцям).

Перереєстрація платника ПДВ: чи заповнюється поле «Причини реєстрації» у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ

      Головне управління ДПС у Харківській області області нагадує, що перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст.183      Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.

      Зокрема, п. 183.15 ст. 183 ПКУ визначено, що у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ такий платник подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

     Згідно з п.п. 4.2 п. 4 розділу ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233) із змінами і доповненнями, для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». Другий аркуш реєстраційної заяви платником ПДВ не заповнюється та не подається до контролюючого органу.

      У разі подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» платник ПДВ повинен вказати підстави для перереєстрації згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ. Місцезнаходження (місце проживання) платника заповнюється при перереєстрації у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання).

Поле «Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу» у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» може не заповнюватись.

Сплата рентної плати за спеціальне використання води садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)

         Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

          Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.

          Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

         Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).

        Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

        За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у розділі 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

Термін, в який контролюючі органи надсилають (вручають) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску

        Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) контролюючими органами;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

      У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

     Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

      Норми визначені п. 3 розділу VІ Інструкції № 449.

      При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).

Продовжено термін переказу коштів за реквізитами «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача»

        Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що в Україні постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN) в Україні» із змінами з 05.08.2019 запроваджено міжнародний номер банківського рахунку за стандартом IBAN.

З 05.08.2019 усі банки відкривають клієнтам нові рахунки лише за стандартом IBAN, а діючі рахунки поступово (до 31 жовтня 2019 року) змінюють відповідно до вимог цього стандарту.

      На теперішній час банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача», або рахунок за стандартом IBAN.

       У зв’язку зі зверненням Державної казначейської служби України для забезпечення виконання бюджетних програм в повному обсязі, Постановою Правління Національного банку України від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» (далі – Постанова НБУ № 118) ухвалено рішення про продовження до 12 січня 2020 року (замість до 31 жовтня 2019 року) можливості заповнення пари реквізитів «Код банку» та «Рахунок клієнта» у документах на переказ коштів.

        Тобто до 12 січня 2020 року банки прийматимуть до виконання документи на переказ коштів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку» та «Рахунок клієнта», або рахунок за стандартом IBAN, а потім – виключно рахунок за стандартом IBAN.

        Постанова НБУ № 118 опублікована на Офіційному інтернет-представництві Національного банку України 01.10.2019 та набрала чинності з 02.10.2019.

Суб’єкт господарювання має право отримати копію податкової звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати

        Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

       Норми встановлені ст. 7 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939).

       Розпорядники інформації, визначені частиною першою ст. 13 Закону № 2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

       Стаття 10 Закону № 2939 передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

       Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

      Таким чином, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.

Про оформлення Заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними

         Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.  Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

        Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявки), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма  Заявки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Забороняється переміщення пального або спирту етилового, зокрема, транспортними засобами, що не зазначені у Заявках, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

       Норми встановлені п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

      Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.2019 за № 579/33550.

        Пунктом 3 Порядку визначено, що Заявку складають та надсилають до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності.

       Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу Заявок здійснюється із дотриманням вимог законів щодо електронних довірчих послуг та електронного документообігу (закони України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями).

Як подати форму № 1ДФ за відокремлений підрозділ?

        Головне управління ДПС у Харківській області  повідомляє, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

       Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі — Податковий розрахунок за формою 1 ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі — Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

      Враховуючи викладене, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, то Податковий розрахунок за формою 1 ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у порядку, встановленому п. 49.3 ст. 49 ПКУ.

        Тобто юридична особа, яка подає Податковий розрахунок за формою 1ДФ на паперових носіях, надсилає копію розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням неуповноваженого відокремленого підрозділу поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

       Згідно з п. 2.6 розділу ІІ Порядку якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Податковий розрахунок за формою 1ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. У звітності, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу.

Отримали подарунок: які ставки ПДФО сплачувати?

       Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що об’єкти дарування, зазначені в пп. 174.1  ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються за правилами, встановленими статтею 174.2 ПКУ для оподаткування спадщини.

      Вартість будь-якого об’єкта дарування, що отримується обдарованими, які не зазначені у пп. 174.2.1 ПКУ, зокрема не членами сім’ї  першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною пп. 167.2 ПКУ, а саме 5 %.

      За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти дарування, що отримуються від членів сім’ї  першого та другого ступенів споріднення (пп. «а» пп. 174.2.1 ст. 174 ПКУ).

       Отже, фізичні особи — резиденти, які отримують подарунок від фізичної особи — резидента — не члена сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують ПДФО за ставкою 5 % від вартості подарунка.

       Слід зазначити, що будь-який подарунок, отриманий від фізичної особи-нерезидента, оподатковується за ставкою 18%.

Другий примірник акцизної накладної не зареєстровано: які наслідки?

       Головне управління ДПС у Харківській області нагадують, що пп. 120-2.2 ПКУ визначено, зокрема, що відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування  протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника АН/РК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2% суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій АН/РК.

      Сума акцизного податку для цілей п. 120-2.2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, а для спирту етилового – за ставкою, що встановлена на дату реалізації спирту етилового (п. 120-2.3 ПКУ).

       При цьому, п. 25 підрозд. 5 розд. XX ПКУ передбачено, зокрема, що норми ст. 120-2 ПКУ, якими запроваджені нові штрафні санкції, застосовуються з   1жовтня 2019 року.

        З огляду на зазначене, норми п. 120-2.2 ПКУ стосовно застосування штрафних санкцій за порушення термінів та порядку реєстрації другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування вперше починають застосовуватись із 1 жовтня 2019 року, тобто такі штрафні санкції можуть бути застосованими до акцизних накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН починається з 1 жовтня 2019 року.

Web-адреса: novovodolaga-rda.gov.ua/news/id/1532 | Переглядів: 43Дата публікації: 13:54 08.10.2019
Версія для слабо- зорих