Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
До уваги платників податків!
До уваги платників податків!

Поділитися новиною:

До уваги платників податків!

Південне управління Головного управління ДФС у Харківській області інформує!

Як сплачують ЄСВ приватні підприємці  на загальній системі оподаткування

         Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є приватні підприємці.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюють обчислення єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ застосовується ставка у розмірі 22%.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2019 році – 918,06 грн.)

Зазначена норма передбачена п. 4 ч. 1 ст. 4, ч.2 ст.7, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Втратили статус неприбуткової організації: як звітувати

           Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що новостворені неприбуткові підприємства, установи та організації, подають за результатами року звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), в якому відображаються результати діяльності з дня їх державної реєстрації.

Платник податку на прибуток, який протягом звітного року включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), по закінченню цього звітного року має подати до органу ДФС податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), в якій відобразити дані податкового обліку за період застосування загальних правил оподаткування прибутку та Звіт за період перебування у Реєстрі цього звітного року.

            При недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

           За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення,      по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу Декларацію, сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

Подаємо уточнюючий звіт по єдиному внеску через Електронний кабінет

              Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок).

             Електронні документи - документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку (п.12 розділу І Порядку) наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729.

            Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

            Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок формування Звіту), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2018 за № 692/32144).

           У разі виявлення помилки страхувальником у Звіті після закінчення строку подання розділом V Порядку формування Звіту визначено заповнення, подання, перелік, кількість та типи таблиць Звіту, сформованого для виправлення помилок.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

           В відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

           В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність, до ДФС.

 

Припиняєте підприємницьку діяльність – ознайомтесь з порядком надання ліквідаційної звітності

           Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що згідно з п.п.16.1.10 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючий орган за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

        Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є, зокрема, повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи (п.п. 67.1.1 п. 67.1 ст. 67 ПКУ).

         Враховуючи, що дата ліквідації може припадати на початок або середину звітного (податкового) кварталу (року), то платник податку на прибуток підприємств може подати останню (ліквідаційну) декларацію починаючи з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про ліквідацію юридичної особи, але не пізніше строків встановлених п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

         У балансі за останній звітний (податковий) період (ліквідаційному), відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

       Детальніше про порядок ліквідації платника податків та подання ліквідаційної звітності можна ознайомитись на сайті ДФС України у загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі розділ 102.23.01

 

Якщо Книгу обліку доходів і витрат зареєстровано несвоєчасно

         Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що  пунктом 177.10 ст.177 ПКУ встановлено, що  фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів України від 16.09.2013 №481 .
          Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
          ФОП на загальній системі оподаткування у гр. 2 Книги відображає суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) .

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017  № 148 визначено, що оприбуткування готівки – проведення суб’єктами господарювання обліку готівки на повну суму її фактичних надходжень, зокрема, у Книзі(п.п.18 п. 3 розд. I).

          Отже, ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язана зареєструвати першу Книгу з дати державної реєстрації до початку здійснення господарської діяльності (дати переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування).
У разі, якщо ФОП зареєструвала Книгу невчасно,  вона зобов’язана внести всі записи в Книгу з дати початку ведення господарської діяльності, які підтверджені відповідними первинними документами.
            Відповідно до статті 121 ПКУ, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510грн., а за  ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.
          Статтею 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51,0грн. - 136,0грн.). Дії, передбачені част.1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,0грн. -136,0грн.) .

 

Щодо порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування

         Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:

- до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

- до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ;

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

- до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

 - у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Слід зазначити, що платники єдиного податку першої та другої груп у разі перевищення обсягу доходу, встановленого п. 291.4 ст. 291 ПКУ для відповідної групи платників, мають право перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для інших груп, у порядку та на умовах п.п. 1- 2 п. 293.8 ст. 293 ПКУ.

Отже, якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку порушують умови, визначені ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі платники зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснене одне із порушень, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.

Протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась: особливості заповнення форми № 1ДФ

           ГУ ДФС у Харківській області інформує, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду.

          Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

          Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4).

           Згідно з п. 3.7 розділу III Порядку № 4 графи 6 та 7 податкового розрахунку за формою № 1ДФ заповнюються на фізичних осіб, які:

- приймались на роботу у звітному періоді (графа 6);

- були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7).

          Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються.

         Навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» у реквізитах податкового розрахунку за формою № 1ДФ проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) (п. 3.1 розділу III Порядку № 4).

          При цьому, якщо наприклад, станом на 01 квітня поточного року за трудовими договорами працювало 30 осіб, а протягом звітного кварталу одна особа звільнилась, дві особи були прийняті на роботу, то фактично протягом звітного кварталу працювало 32 особи.

          Отже, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв’язку із прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за формою № 1ДФ слід зазначати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.

За несплату або несвоєчасну сплату плати за землю громадянином передбачена відповідальність

       Фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання.

        То ж якщо громадяни протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;  

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.  

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

Змінено декларацію акцизного податку та порядок її заповнення

          Наказом «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 08.05.2019 р. № 189. Мінфін затвердив зміни до форми декларації акцизного податку (далі — Декларація) та порядку її заповнення та подання.

       У декларації змін зазнали розділи А, Б, В, Г та Е.

      Також змінено назви деяких додатків до декларації. Зокрема, викладено в новій редакції назву:

- додатка 1 — «Додаток 1. Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)»;

- додатка 1-1 — «Додаток 1-1. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу»;

- додатка 4 — «Додаток 4. Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою";

Додаток 1-1 та 7 до декларації викладено у новій редакції.

Також Декларацію доповнено новими додатками. А саме, з’явились:

- додаток 1-2 — Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 ПКУ;

- додаток 1-3 — Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 ПКУ;

- додаток 11 — Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 ПКУ;

- додаток 12 — Довідка про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 ПКУ;

- додаток 13 — Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 ПКУ.

Платник податків може повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені, крім ЄВ

          Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику (ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 301 Митного кодексу України), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

           У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

           Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

          Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

 

Чи має право ФО отримати довідку за ф. № 3ДФ, якщо одна із земельних ділянок здається в оренду іншому СГ?

 

          Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 (далі – Порядок).

          Відповідно до п. 2 Порядку довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Довідка) безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

         Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями для ведення:

садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва.              При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього пункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

          Довідка надається на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності).

         Згідно з п. 3 Порядку у довідці зазначаються:

порядковий номер, за яким довідку зареєстровано, та дата (число, місяць і рік) видачі;

паспортні дані власника сільськогосподарської продукції (прізвище, ім’я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий), місце проживання (область, район, населений пункт, вулиця, будинок, корпус, квартира);

реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків власника сільськогосподарської продукції згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

вид цільового призначення земельної ділянки;

розмір земельної ділянки у гектарах;

ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;

дата, до якої дійсна довідка.

           Враховуючи вищевикладене, довідка видається власнику сільськогосподарської продукції окремо на кожну земельну ділянку, яка була використана для вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції та не видається на земельні ділянки, які здані в оренду іншим суб’єктам господарювання (не використовується безпосередньо платником податків).

          Наявність у продавця сільськогосподарської продукції довідки за ф. № 3ДФ № дає право такій фізичній особі на застосування пільги, встановленої ст. 165.1.24 ПКУ.

Оновлено критерії ризиковості платника податку

        Головне управління ДФС у Харківській області інформує платників про те, що на виконання вимог пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС України визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
         Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.
         Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, зареєстровані в ДФС за № 1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.
         Так, зокрема, платник податків має позитивну податкову історію якщо загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 5 мільйонів гривень.

Розрахунок ПДФО при отриманні земельної ділянки у спадщину

        Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV Податкового кодексу України (далі - ПКУ) для оподаткування спадщини.

        Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ встановлено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою 5 відс. (п.167.2 ст.167 ПКУ).

        Фізична особа - резидент, яка отримує подарунок (спадщину) від фізичної особи - резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якого подарунку.

         Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон № 1378).

         Відповідно до ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

         Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

         Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.

         Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом № 1378, а також іншими законами.

        З урахуванням норм ст. 5 та ст. 13 Закону України від 11.12.2003 № 1378 «Про оцінку земель» з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку (спадщини) застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Зміна протягом року фізособи – власника об’єкта нерухомості: порядок обчислення податку на нерухоме майно

            ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

              Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику – фізичній особі після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

 

Web-адреса: novovodolaga-rda.gov.ua/news/id/1413 | Переглядів: 28Дата публікації: 14:00 27.08.2019
Версія для слабо- зорих